• Вибір видів діяльності згідно КВЕД і розробка індивідуального статуту фірми.
• Реєстрація та отримання виписки в Національному Судовому Реєстрі Господарського Суду (KRS).
• Оренда юр. адреси терміном на 1 рік (віртуальний адреса) - оплачується окремо.
• Оплата держ. мит (350 зл. оплачується окремо).
• Консультації на всіх етапах реєстрації.
• Послуги професійних перекладачів на всіх етапах відкриття бізнесу і подальшого обслуговування- оплачується окремо.
• Заключним етапом реєстрації бізнесу є відкриття банківського рахунку в Польщі. Я вам порекомендую надійний банк і зможу відкрити там рахунок.

Найпоширеніша і недорога форма ведення бізнесу - це ТОВ Товариство з обмеженою відповідальність (Sp z o o).
Компанія може складатися з одного засновника, а може і з кількох. Оптимально, щоб засновниками ТОВ в Польщі були мінімум 2 особи, в тому числі або інша юридична особа.

Karta pobytu (zezwolenie na pobyt czasowy) була отримана моїм клієнтом за 3,5 місяці, а dezyzja прийнята за 2.5месяца. Дозвіл було видано на 3 роки.
Документи були подані 09.08.2019года, Decyzja прийнята 26.11.2019г. Карта отримана 23.12.2019 (за бажанням клієнта термін було відкладено на 3 тижні, відбір карти був призначений на 06.12.19).
Всім своїм клієнтам я не втомлююся повторювати - головне це правильно зібраний пакет документів.🙂

Відповідно до абз.3 ч.4 ст. 380 Митного кодексу «Транспортні засоби, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тони), 8711 згідно з УКТ ЗЕД, та причепи до них, що класифікуються за товарною позицією 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які ввозяться громадянами-резидентами у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за укладеними трудовими договорами з підприємствами-нерезидентами, що підтверджується документами відповідних компетентних органів країни реєстрації підприємства-нерезидента, для цілей цього Кодексу вважаються транспортними засобами особистого користування. Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України таких транспортних засобів дозволяється на строк до 10 діб за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу».

Тобто резиденти, які працюють за кордоном, згідно з абз.3 ч.4 ст. 380 Митного кодексу можуть ввезти автомобіль лише на 10 днів і то за умови внесення застави. Заставу повернуть при перетині кордону у зворотному напрямку, однак ця сума застави дорівнює сумі, яку потрібно сплатити при розмитненні автомобіля.

Строки ввезення автомобілю встановлююсься ст. 95 Митного кодексу України:
1) для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Для реєстрації бізнесу необхідний тільки чинний закордонний паспорт Засновника. При оформленні не потрібні додаткові дозвільні документи або довідки (прописка, ВНЖ і т.д). Так само для відкриття фірми в Польщі необхідна наступна інформація

• Назва фірми польською мовою
• Види діяльності польської фірми
• Місце, де фірма буде вести господарську діяльність
• Статутний капітал і пайова участь засновників

Мінімальний статутний капітал 5000 злотих. Мінімальна частка засновника 50 злотих, тобто 1%. Статутний капітал можна внести як грошима, так і майном.

Вся процедура реєстрація фірми в Польщі займає приблизно від 3 до 14 днів.

Необхідні документи:

• Витяг к КРС
• документи представників компанії, які матимуть доступ до рахунку і будуть розпоряджатися коштами
• Якщо одним з засновніиків є іноземець банк може попросити подати додаткові документи.

Для того, щоб бути працевлаштованим на польську фірму, іноземцю потрібно спочатку отримати дозвіл на роботу: освядченння або воєводський дозвіл. Освядчення видається на 180 днів, термін розгляду - 14 днів. Можна оформляти тільки 1 раз на рік. Воєводський дозвіл видається на строк до 3 років, термін розгляду від 30 днів.

На підставі зазначених дозволів іноземець зможе отримати національну робочу візу (категорія D) терміном на 180 (на підставі запрошення на роботу - освядчення) або 360 днів (на підставі воєводського дозволу).

Вартість отримання освядчення -200 злотих/50 евро . Вартість отримання воєводського дозволу - 800зл/200 евро.

Отримати карту поляка можуть ті, хто має польську національність або поляками були його предки, а також особи, які здійснюють розповсюдження і розвиток польської мови і культури протягом останніх трьох років.

У 2017 р змінами закону «Про карту поляка» (КП) була виключена можливість отримання карти на підставі польського громадянства предків. Читайте статтю і мій коментар за посиланням https://ubr.ua/labor-market/ukrainian-labor-market/ukraintsam-vydadut-karty-poljaka-po-novym-pravilam-3861965

На офіційному порталі Мінекономрозвитку опублікований законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню», серед яких вказано скасування ліцензування господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Замінити ліцензування покликаний декларативний принцип у сфері адміністративних послуг.


Декларативний принцип і механізм його дії

Це спосіб, за допомогою якого заявник отримує адміністративну послугу шляхом подання відповідного повідомлення (декларації) суб'єкту надання адміністративної послуги. Така декларація є підставою набуття права проводити господарську діяльність даного виду, а також несення відповідальності, передбаченої чинним законодавством.

Таким чином, посередник з працевлаштування за кордоном відразу ж після подачі декларації має право надавати дані послуги. Вирішується проблема багатомісячних очікувань рішення про видачу ліцензії або рішення про відмову. Стаття 13 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» встановлює 2 підстави для відмови у видачі ліцензії, по однієї з них (недостовірність даних у поданих документах) заявник не має права подати знову документи на отримання ліцензії протягом 3 місяців після отримання відмови. При цьому найчастіше недостовірними даними можуть вважатися описки і помилки в тексті і т.і. На практиці орган ліцензування найчастіше використовує саме цю підставу, ніж паралізує господарську діяльність заявника і відбиває бажання у закордонних агентств виходити на український ринок працевлаштування. У випадках рекрутингу сезонних працівників 3 місяці очікування і 1 місяць на розгляд документів означають закінчення сезону.

Очікуваними ефектами від таких змін є скорочення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, зменшення адміністративного тиску на суб'єктів господарювання та спрощення започаткування та ведення бізнесу шляхом усунення зайвих обмежень у проведенні певних видів господарської діяльності.

У багатьох країнах Західної Європи ліцензування даного виду діяльності було скасовано в кінці ХХ століття.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1
ПКУ, за ставкою в розмірі 15 % їх суми та за їх рахунок (пп. 141.4.2 ПКУ). Податок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Сума таких доходів та податку, який утримується та сплачується з них, визначаються виходячи з офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ на день виплати таких доходів.

ІПК ДФС від 02.04.2018 р. № 1328/6/99-99- 15-02- 02-15/ІПК

https://buh.ligazakon.net/ua/novyny-bukhhalteriyi/169553_Po- kakomu-kursu-

Директор оскаржив штраф від Державної служби праці України за невиплату зарплати і виграв справу.

З 01/01/2019 штраф за таке порушення становить 125 190 гривень, або 17 700 злотих.

Суть спору

Засновник компанії виконував обов'язки його директора без нарахування та виплати зарплати. За результатами перевірки Державна служба праці України наклала на нього штраф на підставі того, що

• такі трудові відносини не були зафіксовані у трудовому договорі,
• не було обов'язкового нарахування та виплати мінімальної заробітної плати.

Апеляційний адміністративний суд у своєму рішенні від 14 березня 2019 року у справі № 857/1476/19 ствердив, що відносини, які виникають, коли засновник виконує функцію директора підприємства без укладення трудового договору, є корпоративним, і тому немає зобов'язання укладати трудовий договір, а також нараховувати та виплачувати заробітну плату.

Суд послався на рішення Конституційного Суду України від 12.01.2010р. №1-рп/2010.

За матеріалами sud.ua

Податківці роз'яснили, чи потрібно платити ЄСВ за найманих працівників-іноземців, які працюють на умовах трудового договору, укладеного на території України згідно КЗпП. При цьому розглянули ситуацію, коли в ролі роботодавця виступає представництво іноземної компанії, розташованої на території України.

Нагадаємо: особливості регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, визначено ст. 54 Закону № 2709. Вона передбачає, що трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, не регулюються правом України в разі, якщо:

1) іноземці та особи без громадянства працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;

2) іноземці та особи без громадянства за межами України уклали з іноземними роботодавцями - фізичними чи юридичними особами трудові угоди.

Водночас фіскали наголосили, що відповідно до ч.1 ст. 4 Закону про ЄСВ платниками ЄСВ є роботодавці, зокрема, дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у т. ч. міжнародні), розташовані на території України.

Тому фахівці ДФС зробили висновок, що підприємства, установи та організації, інші юрособи, є страхувальниками для всіх найманих працівників, у т. ч. іноземців, які працюють, зокрема на умовах трудового договору, укладеного на території України згідно КЗпП, та зобов'язані нараховувати ЄСВ на їх зарплату.

Джерело: ІПК ДФСУ від 19.07.2018 р. № 3194/6/99-99-13-02-03-15/ІПК